Баал

Баал — ханаансько-фінікійський бог родючості та погоди, зокрема дощів. Однак це ім’я також використовувалося як титул, що означає «Господь» і застосовувалося до низки різних божеств на всьому стародавньому Близькому Сході. Сьогодні Баал найбільш відомий з Біблії як антагоніст ізраїльтського культу Яхве.

Перші записані розповіді про Баала датуються серединою 14-го та кінцем 13-го століття до нашої ери, проте насправді вони є набагато старшими, збережені усною традицією до тих пір, поки не були віддані письмовій формі. Розкопки стародавнього міста Угарит (сучасний Рас-Шамра, Сирія), що розпочалися в 1929 році, виявили тисячі клинописних табличок, багато з яких розповідають про богів і, зокрема, про Баала, який став царем богів, замінивши Ел.

Популярність Баала підтверджується численними знайденими копіями історій, які складають так званий цикл Баала, який розповідає про те, як Баал перемагає смерть і приймає на себе царство богів. Історія спуску Баала в підземний світ і повернення часто згадувалася як ранній приклад мотиву вмираючого і відроджуваного бога, але це було оскаржене, оскільки Ваал насправді не вмирає і не повертається до життя.

Особисте ім'я, Баал також є теофорним ім'ям, яке моголо застосовуватися до багатьох божеств чоловічого роду по всьому Леванту та Межиріччі, але найчастіше використовується для позначення Баал Хадада (також Баал Адад), бога буревіїв і дощу в релігії Ханаанів і Межиріччя, який з часом також став богом війни. Баал Хадад є центральним персонажем циклу Баала, а також богом, який з'являється в біблійних книгах Виходу та I та II Царів, де він зображений негативно. До часів протестантської Реформації (1517-1648) його регулярно називали Вельзевулом («Володарем мух») і вважали синонімом християнського диявола. У наш час інтерес до Баала відродився неоязичницькими та вікканськими групами, які часто обирають його своїм особистим божеством у ритуальному поклонінні.

Походження з Межиріччя

Баал Хадад походить з Межиріччя, він мав ім'я Адад на півночі та Іскур на півдні. Він згадується ще за часів Аккадської імперії (2334-2218 рр. до н. е.), але став більш популярним після падіння Третьої династії Ура (2047-1750 рр. до н. е.) за Першої Вавилонської імперії (бл. 1894 - бл. 1595 р. до нашої ери). Незважаючи на це, в цей час він не був головним божеством і часто асоціювався з богом бурі Нінуртою як підлеглим або з великим богом Енлілем як, свого роду, особистим секретарем. Однак саме в цей час його почали асоціювати з биком як його священною твариною, що пізніше стане помітним аспектом його іконографії.на той час, коли поклоніння Баал Хададу досягло Угаріта, він був головним божеством, яке розуміли як бога неба, який приносив дощ і був другом життєдайного сонця.

Баал також був пов'язаний з Шамашем (як арбітром справедливості), з богинею місяця Нанною щодо родючості та врожаю та з Шалою, богинею зерна. Згодом він також став пов’язаний з Даганом (також названим Дагоном), фінікійським повелителем богів, завдяки його попереднім зв’язкам з Енлілем, який мав подібну роль у Межиріччі. У якийсь момент він став центральним у ритуалах ворожіння разом з Шамашем, швидше за все, тому, що обидва були пов’язані з концепцією божественної справедливості, а тому забезпечували справедливу відповідь на благання.

До того момента, коли поклоніння Баал Хададу досягло Угарита, він був головним божеством, яке розуміли як бога неба, який приносив дощ і був другом життєдайного сонця. В Угариті він згадується як син Ела, царя богів, і, як кажуть, він живе в палаці на горі Зафон. Стела з цього місця показує його з дубиною в одній руці та блискавкою в іншій, що ідентифікує його як бога вітроломів і війни. Його в першу чергу асоціювали зі штормами та дощами під час його богослужіння в Угариті, й після того як Угарит був зруйнований у бл. 1200 р. до н.е.

Баал у Леванті

Коли Угарит ще був процвітаючим містом і приймав участь у торгівлі з іншими містами, включаючи великі міські центри Леванту. Можливо, Баал Хадад подорожував між ними через торгівлю, хоча точно коли невідомо. Він став центральним божеством ханаанського пантеону, яке розповсюдить, спершу, ханаанські вірування, а потім і про фінікійську релігію. Фінікійське місто Баальбек (у сучасному Лівані) було його культовим центром, де йому і його дружині Астарті, богині кохання, сексуальності та війни (пов’язаної з богинею Інанною/Іштар, серед інших) поклонялися. Також, Астарта була найпопулярнішим божеством в Сидоні, навіть перевершуючи Баала за кількістю присвячених їй храмів, і так само добре була представлена ​​в Баальбеку.

Інтерпритація відносин Баала і Астарти була оскаржена з різних причин, серед яких можливість того, що богиня, пов’язана з Баалом як його сестра Анат, яка, як вважають, повідомила про становлення Астарти. Однак цей аргумент, схоже, ігнорує її зображення в циклі Баала та інших казках, таких як «Пийниця Еля» (в якій вона чітко відрізняється від Анат), а також її храми в Баальбеку.

Фінікійська релігія мала більш ранній ханаанський пантеон, можливо, у Біблосі, де бог Ель і богиня Баалат Гебель були найбільш відомі разом з грецьким божеством Адонісом, який був пов’язаний з вавилонським богом Таммузом. Баал мав місце серед інших богів, але ніколи не був таким популярним у містах за межами Сидону, як інші божества, такі як Мелкарт з Тиру (також дружина Астарти), Дагон, Решеф (бог блискавки і вогню), Хусор (бог металургії). ) або бог ремесел Котар-ва-Хасіс, який займав чільне місце в циклі Ваала. Навіть у СидоніБаал не був найвизначнішим богом, оскільки їхнім покровителем був Ешмун. Тим не менш, він був досить популярним, щоб надихнути на написання циклу Баала, в якому з’являються багато богів. Ямм, бог морів, і Мот, бог смерті, також були тісно пов’язані з Баалом через історії про нього, в яких також фігурують Астарта та інші богині. Науковці Майкл Д. Куган і Марк С. Сміт коментують:

Три богині регулярно з’являються в оповіданнях [про Баала] – Астарта, яка згадана лише побіжно, Ашера та Анат. Дві останніх відіграють значну, але не домінуючу роль у міфах, оскільки угаритська теологія, як і угаритське суспільство, була патріархальною. Ашера — дружина Еля і мати богів. Єдина богиня з яскравим характером — Анат. Вона є сестрою Баала і тісно ототожнюється з ним як успішний противник [Ямма, Мота] та інших руйнівних сил. (7)

Усі три богині будуть тісно асоціюватися з Баалом у біблійних оповіданнях, оскільки Ашера згадується як священний стовп родючості (або, можливо, дерево) у Повторенні Закону 16:21, ІІ Царі 21:7, ІІ Царі 23:4, 6-7. , та в інших матеріалах. Однак, до цих робіт вона з'являється як дружина Ела і центральна фігура циклу Баала.

Цикл Баала

Цикл Баала починається з Баала, сина Дагона, впевненого, що Ель, володар богів, вибере його королем. Однак Ель розчаровує його, вибираючи Ямма, який майже миттєво підпорядковує інших богів і змушує їх працювати на нього. Боги скаржаться до Ашери, яка погоджується заступитися за них у Ямма. Вона пропонує йому всілякі скарби, але він зацікавлений лише в тому, щоб володіти нею. Вона погоджується, але спершу повинна повернутися до Еля і до божественного суду, щоб повідомити їх про свій контракт.

Кожен присутній бог підтримує рішення Ашери віддати себе Ямму, за винятком Баала, який клянеться помститися Ямму за образу Ашери таким чином і обіцяє вбити його. Деякі інші боги інтерпретують його реакцію як зраду і поспішають повідомити про це Ямма, і тоді Ямм посилає емісарів до суду з вимогою здатися Баалу. Інші боги виявляють до емісарів найвищу пошану, але Баал відмовляється вклонятися і демонструє огиду до поведінки своїх побратимів-божеств.

Боги не приймають жодного рішення, тому Ямм посилає другу делегацію, яка є гордовитою і нехтує ритуалами через Ела та суд. Баал хоче вбити їх за цю образу, але його стримують Анат і Астарта, які застерігають його від гріха вбивства гінця, який діє лише за наказом і тому невинний. Ель також не виступає проти гінців, а натомість обіцяє їм, що Баал не тільки з’явиться перед Яммом, але й принесе щедрі подарунки.

Баал розлючений, але розуміє, що він недостатньо потужний, щоб перемогти Ямма в одиночному бою. Однак Котар-ва-Хасіс пропонує один спосіб і каже Баалу, що він може створити для нього дві палиці, Ягруша і Аймура, які знищать Ямма, якщо використовуватимуться за вказівками. Котар-ва-Хасіс виготовляє зброю і розповідає Баалу, як нею користуватися, а Баал йде назустріч Ямму, не маючи подарунків. Він б'є Ямма по плечах з Ягрушем, але Ямм залишається неушкодженим. Баал відступає і повертається, щоб ударити Ямма Аймуром між очима, і Ямм падає. Потім Баал тягне його назад на суд, оголошує про перемогу і кидає Ямма у море.

Баал тепер є королем богів, але Мот проти узурпації і посилає морського монстра Лотана (можливо, форму Ямма) напасти на Баала, але Баал перемагає і вбиває його. Тепер Мот розлютився ще більше і клянеться, що пожере Баала. Мота неможливо зупинити, і Баал розуміє, що не існує магічної зброї, яка може перемогти смерть. Він ховається, посилаючи замість нього двійника, щоб його з’їв Мот, і всі боги оплакують його смерть. Оскільки він був богом дощу і родючості, земля стає безплідною за його відсутності, і Анат, присягнувши помститися, нападає і вбиває Мота.

Проте, оскільки Мот безсмертний, він повертається до життя, але потім Баал виходить із укриття і підпорядковує його, змушуючи повернутися до свого підземного світу і визнати Баала законним королем. Потім він просить і отримує дозвіл від Ела та інших богів, щоб Котар-ва-Хасіс побудував йому великий палац на вершині гори (спочатку без вікон, оскільки вважалося, що Мот-як-Смерть увійшов у житло через вікно) і починається його правління.

Розповідь ілюструє перехід влади від старших богів до молодшого, знайомий зразок у релігійних творах багатьох різних культур, як зазначають Куган і Сміт:

Передача влади від старшого бога неба до молодшого бога бурі є в інших тогочасних культурах східного Середземномор’я. Кронос був ув'язнений і його спадкоємцем став його син Зевс, Яхве змінив Ела як бога Ізраїлю, хурритський бог Тешуб став царем на небі після перемоги над своїм батьком Кумарбі, а Баал замінив Еля як ефективного главу угаритського пантеону. (104)

Історія також зачіпає тему порядку проти хаосу, яку досліджують у відомих міфах, як-от Енума Еліш з Месопотамії та цикл Осіріса-Сета з єгипетської міфології. В обох випадках порядок знаходиться під загрозою, і лише подолавши сили хаосу його можна відновити. Визначення «порядку» та «хаосу», однак, залежить від того, хто використовує ці терміни, і в стародавньому Ізраїлі Баал був представлений у ролі хаотичної загрози, а Яхве — як герой справедливого й упорядкованого світу.

Баал у Біблії

Хоча Баал згадується майже 100 разів у Біблії, він найбільш відомий з оповідань про I та II царів, які включають історію фінікійської принцеси Єзавелі (842 р. до н. е.), яка заохочувала його поклоніння, та боротьбу з пророком Іллею, поборником культу Яхве. Єзавель виходить заміж за ізраїльського царя Ахава, якого, згідно з I Царі 16:30-33, вона спокушає, щоб відвернути від Ягве, й поклонитися Баалу. Як фінікійська королівська особа і дочка жерця Ваала, Єзавель, природно, привела б власних богів у свій новий дім, але, згідно з оповіданням, прихильники культу Яхве це відкинули.

Єзавель та Ілля сперечаються один з одним за верховенство своїх вір, поки вони не погодяться, що питання буде вирішено в двобої між самими богами на вершині гори Кармель. Священики Єзавелі викличуть Баала, а пророка Іллю до Яхве, і той бог, який відповість, запаливши вогонь під жертовним биком, буде визнаний єдиним істинним богом. Фракції збираються на горі Кармель, і 850 священиків Баала закликають його цілий день, й танцюють навколо вівтаря (І Царі 18:26), в той час як Ілля насміхається над ними, питаючи, де їхній бог і чому він не відповідає. Коли настає черга Іллі, він кличе Яхве, і вогонь миттєво сходить з неба, запалюючи жертовник і споживаючи жертву (1 Царі 18:38-39). Ілля проголошує Яхве переможцем і наказує стратити священиків Баала.

Однак Єзавель відмовляється визнати цю перемогу і продовжує призов Баала, а також клянеться помститися Іллі, поки вона не буде вбита за наказом генерала Єгу. Згодом культ Яхве проголошує його єдиним богом, а храми та святилища Баала, Астарти та інших ханаанських богів знищуються. Однак поклоніння Баалу в Ізраїлі продовжується в пізніших оповіданнях, які ілюструють боротьбу між традиційним політеїзмом і монотеїзмом, що зароджується в цьому регіоні в 9 столітті до нашої ери.

Висновок

Згодом культ Баала був замінений культом Яхве, і його ім’я стала синонімом ворогів єдиного справжнього бога. У II Царях Баал Зевуб асоціюється з Екроном, богом филистимлян, якого в Біблії знають як ворога Ізраїлю. Баал Зебуб зрештою був відомий як Вельзевул у новозавітних книжників і пов’язаний з християнським дияволом, асоціація, яка тривала до часів протестантської Реформації.

На той час, Баал також став асоціюватися з фігурою Ібліса, диявола в ісламі, через уривки Корану. Аллах в ісламі та Яхве в іудаїзмі та християнстві були визнані їхніми прихильниками єдиними богами, а Баал — аспектом хаосу, темряви та зла, яка загрожувала світовому порядку.

Проте спочатку, Яхве був частиною того самого пантеону, який очолював Баала, і вони вважалися колегами у справі боротьби порядку проти сил хаосу. Науковці Дж. Максвелл Міллер та Джон Х. Хейз коментують:

Археологічні дані вказують на безперервні релігійні та культові епізоди в Палестині протягом раннього залізного віку. Іншими словами, нічого не виявлено, що вказувало б на якусь помітну відмінність у плануванні храмів чи культових меблях для часу та території ранніх племен. Зв'язок між релігією раннього Ізраїлю та релігією інших мешканців Сирії-Палестини підтверджується також паралелями між релігійною та культовою термінологією біблійних матеріалів та відповідною термінологією позабіблійних документів. Елементи сіро-палестинської міфології, такі як божественна боротьба з космічним драконом хаосу, також тут і там з’являються в біблійній поезії. Час від часу біблійні уривки свідчать про те, що Яхве колись розглядався як член великого пантеону, яким керував Ел. (111)

Однак для того, щоб Яхве був визнаний верховним богом, його попередників потрібно було знищити, і Баал був демонізований задля досягнення цієї мети. У наш час репутація бога як могутнього захисника була відроджена завдяки неоязичницьким і вікканським рухам, які відкидають біблійні розповіді та покладаються на старіші матеріали, як-от цикл Баала. Хоча поклоніння Баалу мало поширене, воно продовжується і сьогодні разом з більш популярним Яхве, що відображає стосунки двох богів у стародавньому світі.