Стародавня Британія

Визначення

Terry Walsh
за , перекладений Artem Vynohradov
опубліковано на 28 April 2011
X
translations icon
Доступно іншими мовами: Англійська мова, італійська, Турецька
Map of Roman Britain, 150 AD (by Andrei nacu, Public Domain)
Мапа Римської Британії, 150 рік нашої ери
Andrei nacu (Public Domain)

Британія (точніше, Великобританія) — це назва найбільшого з Британських островів, що лежать біля північно-західного узбережжя континентальної Європи. Назва, ймовірно, кельтська і походить від слова, що означає «білий»; Зазвичай припускають, що це посилання на знамениті білі скелі Дувра, які навряд чи зможе пропустити будь-який новоприбулий в регіон морем. Перші згадки про острів були у грецького мореплавця Піфея, який досліджував берегову лінію острова, бл. 325 рік до нашої ери

Протягом раннього неоліту (бл. 4400 до н. е. – бл. 3300 н. е.) на острові було побудовано багато довгих курганів, багато з яких можна побачити й сьогодні. У пізньому неоліті (бл. 2900 р. до н. е. – бл. 2200 р. до н. е.) з’явилися великі кам’яні кола, які називаються хенджами, найвідомішим з яких є Стоунхендж.

Римська Британія

ДО РИМСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ ОСТРІВ НАСЕЛЯВся великою кількістю різноманітних племен, колективно вони відомі нам як Брити.

До римської окупації острів був заселений різними племенами, які, як вважають, мають кельтське походження, відомі як брити. Римляни знали острів як Британія.

Острів входить в історію у військових звітах Юлія Цезаря, який переправився на острів з Галлії (Франція) у 55 та 54 роках до нашої ери. Римляни вторглися на острів у 43 році нашої ери за наказом імператора Клавдія, який переправився на острів, щоб спостерігати за в’їздом свого полководця Авла Плавція в Камулодун (Колчестер), столицю найбільш войовничого племені Катувеллаунів. Плавцій вторгся з чотирма легіонами та допоміжними військами, армія налічувала близько 40 000 чоловік.

Завдяки збереженню Агріколи, біографії його тестя, написаної істориком Тацитом (близько 105 р. н. е.), ми знаємо багато про перші чотири десятиліття римської окупації, але літературних свідчень після цього мало; на щастя, є чимало археологічних свідчень, хоча час від часу таємничих. Наступні римські імператори робили набіги на Шотландію, хоча північна Британія ніколи не була завойована; вони залишили по собі великі укріплення, Адріанів вал (бл. 120 р. н. е.) і вал Антонина (142 -155 р. н. е.), більшу частину яких можна відвідати й сьогодні. Британія завжди була сильно укріплена і була базою, з якої римські намісники час від часу робили спроби захопити владу в Імперії (Клодій Альбін у 196 р. н. е., Костянтин у 306 р. н. е.).

Hadrian's Wall Gate
Адріанів вал, ворота
phault (CC BY)

Наприкінці 4 століття нашої ери римській присутності в Британії загрожували «варварські» сили. Пікти (з сучасної Шотландії) та скотти (з Ірландії) робили набіги на узбережжя, тоді як сакси та англи з Північної Німеччини вторглися в південну та східну Британію. До 410 р. римська армія відступила. Після боротьби з британцями англи та сакси стали переможцями й утвердилися як правителі на більшій частині Британії протягом Темних віків (бл. 450 – бл. 800 р. н. е.).

Про перекладача

Artem Vynohradov
Мене звати Артем. Я український студент. Мої інтереси включають економіку, історію, географію, міжнародні відносини, архітектуру, урбаністику та лінгвістику.

Про автора

Terry Walsh
Вчитель класики

Цитувати цю роботу

Стиль APA

Walsh, T. (2011, April 28). Стародавня Британія [Ancient Britain]. (A. Vynohradov, Перекладач). World History Encyclopedia. Отримано з https://www.worldhistory.org/trans/uk/1-137/

Чикаго Стиль

Walsh, Terry. "Стародавня Британія." Перекладено Artem Vynohradov. World History Encyclopedia. Остання зміна April 28, 2011. https://www.worldhistory.org/trans/uk/1-137/.

Стиль MLA

Walsh, Terry. "Стародавня Британія." Перекладено Artem Vynohradov. World History Encyclopedia. World History Encyclopedia, 28 Apr 2011. Веб. 27 Jan 2022.